Літо — це не тільки сонце і пікніки, а ще й сезон гроз. А там, де грози — там і блискавки. Ці природні явища можуть виглядати видовищно, але водночас нести реальну загрозу життю, здоров’ю та майну. Тому блискавкозахист — це не примха, а реальна необхідність. У цій статті розбираємось, як він працює, з чого складається, чим відрізняється від грозозахисту і які бувають типи систем блискавкозахисту.
Як працює блискавкозахист?
Простіше кажучи, система блискавкозахисту створена для того, щоб “перехопити” блискавку і безпечно провести її розряд у землю, не давши йому пошкодити будівлю чи обладнання.
Коли блискавка влучає в будівлю, електричний струм шукає найкоротший шлях до землі. Якщо не створено спеціального маршруту, цим шляхом може стати все, що завгодно — від металевих конструкцій до електроприладів і навіть людей. Завдання блискавкозахисту — дати цьому струму “легальний шлях” до землі, не завдаючи шкоди.
Ключові елементи системи блискавкозахисту:
- Блискавкоприймач
Це перша точка контакту блискавки. Його можна уявити як антену, встановлену на найвищій точці будівлі — даху, щоглі, димарі. Його завдання — прийняти удар блискавки на себе. - Токоcпуск (струмопровід)
По ньому розряд блискавки проходить з блискавкоприймача до заземлення. Це міцний металевий провідник, який встановлюється вздовж стін або всередині конструкції. - Заземлювач
Тут блискавка “зникає” — струм безпечно розсіюється в ґрунт. Заземлення має бути надійним, щоб витримати високі струмові навантаження без перегріву чи займання.
У чому різниця між грозозахистом і блискавкозахистом?
Тут багато хто плутається, але різниця суттєва.
Блискавкозахист — це система, яка захищає будівлю від прямого удару блискавки. Вона працює ззовні.
Грозозахист або імпульсний захист — це внутрішній захист електронного обладнання від перенапруги, яка може виникнути навіть без прямого удару. Блискавка може вдарити неподалік, але навантаження передасться через електромережу й "спалить" усе — від холодильника до системи “розумного дому”.
Ідеально — використовувати обидві системи, бо вони працюють у парі: одна — зовні, інша — всередині.
Які бувають типи блискавкозахисту?
Блискавкозахист поділяється на активний і пасивний.
1. Пасивний блискавкозахист
Це класичний варіант, що складається з трьох описаних вище елементів: приймача, струмопроводу і заземлення.
Основні переваги:
- перевірена технологія;
- зрозумілий принцип дії;
- порівняно невисока вартість.
Але! Він працює тільки в межах певного радіусу, тому для великих об'єктів потрібне детальне проєктування.
2. Активний блискавкозахист
Це система, яка за допомогою спеціального генератора іонів "притягує" блискавку ще до того, як вона вдарить. Такі системи мають більший радіус дії, тож їх зручно використовувати на складах, заводах, торговельних центрах.
Переваги:
- більша зона покриття;
- менше приймачів потрібно;
- зручність у проєктуванні.
Недолік — вища вартість і необхідність регулярного технічного обслуговування.
Чому без блискавкозахисту не обійтись?
- Безпека життя
Удар блискавки може вбити людину. І це не перебільшення. - Захист майна
Зіпсовану техніку, згорілі проводи, пошкоджені фасади — усе це дорого і довго відновлювати. - Вимоги ДБН
Згідно з будівельними нормами, блискавкозахист є обов’язковим для об’єктів певного призначення: школи, лікарні, підприємства, житлові комплекси. - Страхування
Деякі страхові компанії не виплачують компенсацію за ушкодження від блискавки, якщо об’єкт не був захищений належним чином.
Блискавка не вибирає, куди вдарити. Але ви можете обрати, як до цього підготуватись.
Система блискавкозахисту — це не просто “якась там антенка на даху”, а серйозна інженерна конструкція, яка реально рятує життя і гроші. Ідеальний варіант — поєднати зовнішній блискавкозахист і внутрішній грозозахист.
Купити блискавкозахист ви можете у нашому інтернет-магазині karatltd.com.ua.
-400x300.jpg)