Важливим питанням при проектуванні системи електричного живлення квартири або будинку є вибір електричного щитка, в якому будуть розташовані всі захисні прилади та прилади керування електрообладнанням. Якщо раніше вважали за достатнє встановити в квартирі панель на якій розташовані лічильник електроенергії та два запобіжника, то зараз з насиченням житла великою кількістю електрообладнання схеми електропостачання стали набагато складніші, що відобразилось на різноманітті наявних електрощитів.
По своєму функціональному призначенню електрощити поділяють на:
- облікові – це щити де передбачено місце для встановлення електролічильника та кількох автоматичних вимикачів;
- розподільчі – в яких розташовані DIN – рейки для розміщення модульного обладнання;
- обліково-розподільчі – які об’єднують в собі можливості і обліку і розподілення електроенергії;
- щити для мультімедіа – призначені для встановлення в них роутерів, модемів, різноманітних контролерів, та іншого слаботочного обладнання. В таких щитках немає DIN-рейок, а все обладнання кріпиться на перфоровану задню панель. Великий вибір щитів для ММ-обладняння пропонує виробник Hager;
- гібридні – дозволяють скомпонувати разом розподільчий та слаботочний щити. Прикладом таких щитів можуть бути щити Hager серії Volta Hybrid, або ETI.
За способом встановлення електричні щити бувають:
- зовнішні або іншими словами навісні чи настінні – застосовуються для монтажу безпосередньо на стіну за допомогою шурупів, саморізів або іншого кріплення;
- вбудовані або іншими словами внутрішні – монтуються в заздалегідь підготовлену нішу за допомогою гіпсового розчину.
За матеріалом, з якого виготовлено щиток, їх розрізняють на:
- металеві – вони більш жорсткі але в той же час вони важчі та схильні до корозії;
- пластикові - вони легші, мають більш естетичний вигляд та виготовляються, для зручності користувача, з прозорими або непрозорими дверцятами;
- комбіновані – такі електрощити мають як пластикові, так і металеві елементи конструкції. Прикладом таких щитків можуть бути електричні щитки виробництва Hager, серії Volta.
Ступінь захисту електрощитів від пилу та вологи визначається його показником IP. IP00 – вказує на відсутність захисту, а IP68 – вказує на захищеність виробу від будь якого пилу і можливість тривалий час знаходитись повністю зануреним в воду. Перша цифра в показнику IP означає захищеність від попадання в середину сторонніх предметів та пилу, а друга від проникнення води. Щити, які будуть розташовані всередині сухих приміщень, достатньо обирати зі ступенем захисту IP21, IP31, IP32. У вологих приміщеннях встановлюють щитки з IP44 або IP54. На вулиці використовують електричні щити з захистом не нижче IP55.
За кількістю обладнання яке можна змонтувати в щиті, вони виготовляються:
- пластикові – від 2 до 72 модулів;
- металеві від 12 до 336 модулів.
Прийнято вважати, що щитки виробляють з кількістю модулів кратною 12, але це не зовсім так. Зараз є моделі з кратністю 18, 16 та навіть 10 модулів.
Всі щити провідних виробників комплектуються нульовою N та заземленими PE шинами.
Зазвичай електричні щити встановлюються в коридорі біля вхідних дверей в помешкання. Такий підхід має рацію для невеликих квартир. Для великих помешкань його можна установити і в інших місцях для економії проводки. Адже введення в розподільчий щит майже завжди виконується одним кабелем, а на розподіл електричної енергії споживачам використовується багато проводів. Основні вимоги до місця розташування електричного щита в квартирі:
- місце встановлення повинно бути захищене від пилу, вологи та факторів механічного впливу;
- нижній край щита повинен розташовуватись на висоті від 1,4 до 1,7 метра від полу, для того щоб дорослій людині було зручно, а дитина не могла дістатись до обладнання;
- щит повинен розташовуватись в місті де його буде зручно обслуговувати та ремонтувати;
- біля щита не повинно бути легкозаймистих матеріалів та джерел води;
- місце де встановлений щит повинно добре вентилюватись.
Щити не можна розташовувати в ванних, біля газових труб,колонок, плит та лічильників, над чи під мийкою, біля джерел тепла.
Ввідні або як їх ще називають облікові щити для приватних будинків зараз, згідно з рекомендаціями служб енергетичного обліку, встановлюються на вулиці, що дозволяє представникам контролюючих органів знімати показники лічильників та запобігати крадіжкам електроенергії недобросовісними споживачами. Їм не вдасться приховати додатковий кабель, який оминає лічильник. Недоліком такого підходу до встановлення ввідних щитів є те що вони підпадають під дію негативних природних явищ. Якщо такий обліковий щит розташовано не у дворі будинку, а за межами огорожі він може постраждати від вандалізму та крадіжок обладнання. Зазвичай такий щит комплектується лічильником електроенергії та автоматичним вимикачем. Замість автоматичного вимикача часто ставлять вимикач навантаження, що є більш доцільним з точки зору експлуатації, так як не потрібно буде бігти на вулицю при кожному спрацюванні автоматичного вимикача. Вхідний автоматичний вимикач ставлять в розподільчому щитку, що встановлений в приміщені. Об’єднувати ввідний та розподільчий щити і розташовувати його на вулиці не доцільно, бо з розподільчого щитка виходить дуже багато проводів і вести їх всі через вулицю є економічно не вигідно.
Зараз в багатоквартирних будинках прилади обліку електричної енергії, також, виносять за межі квартир і монтують на сходових майданчиках в поверхових щитах. Тому в таких квартирах також використовують розподільчі щити. В старій забудові, де лічильники були встановлені в середині помешкань, обирають обліково-розподільчі щити.
При виготовлені розподільчих щитів, в першу чергу беруть до уваги електричну схему та проект електропостачання помешкання. Електричні щити виготовляються індивідуально, але всі вони містять загальні групи обладнання:
Ввідна група. До неї входять:
- ввідний автоматичний вимикач, що захищає всю проводку в помешканні, яка під’єднана до цього щита, від перевантаження та КЗ;
- реле напруги, яке захищає обладнання від підвищення та пониження напруги в мережі;
- ПЗВ зі струмом витоку 100 або 300мА, для захисту помешкання вид пожежі, яка може статися через перегрів електропроводки який обумовлений її струмом витоку;
- обмежувач імпульсних перенапруг, скорочено ПЗІП, захищає від розряду блискавки.
Розподільча група. До неї відносять:
- автоматичні вимикачі для захисту ланцюгів освітлення;
- автоматичні вимикачі з ПЗВ, або диференціальні автомати (АВДС) для захисту розеткових груп в кімнатах. В цьому випадку обирають диференційний прилад зі чутливістю 30мА.
- АВДС для захисту обладнання яке працює в умовах підвищеної небезпеки (електричні водонагрівачі, пральні машини, тощо). Ці прилади повинні реагувати на струм витоку 10мА;
- прилади для захисту потужних споживачів, для яких виділено окрему лінію;
- в розподільчому щиті можуть бути встановлені модульні контактори, імпульсні реле, таймери, та інше обладнання для автоматичного керування споживачами.
- допоміжні елементи для монтажу. До таких елементів відносять DIN-рейки, шини нульові (N), шини заземлення(PE), шини з’єднувальні, обмежувачі (фіксатори) на DIN-рейку, та інші.
Так як електричні щити є одним із найбільш відповідальних елементів систем електричного живлення квартири чи будинку, їх виготовлення і монтаж краще доручити спеціалістам. Електричні щити потрібно регулярно обслуговувати. Перевіряти працездатність, надійність кріплення всіх складників та з’єднань. Вибір якісного обладнання та його своєчасне обслуговування забезпечить ваш комфорт і безпеку на довгий час.
Автор: Юрій Флейшман